ОДНАЖДЫ К СТАРЦУ ОБРАТИЛИСЬ ДЕТИ,
СКАЖИ, СТАРИК, ТЫ В ЖИЗНИ МНОГО ПОВИДАЛ
НЕ СМОГ БЫ ОБЪЯСНИТЬ НАМ, ЧТО ТАКОЕ ВЕРА,
СТАРИК В ОТВЕТ ИМ УСМЕХНУЛСЯ И СКАЗАЛ
ПОЖАЛУЙ, Я СМОГУ НА ВАШ ВОПРОС ОТВЕТИТЬ…….
В ОДНОЙ ДЕРЕВНЕ НЕ БЫЛО ДОЖДЯ ДАВНО
И ВСЕ ВОКРУГ ПОМЕРКЛО, ЗАСЫХАЛО
И О ДОЖДЕ МОЛИТЬСЯ БЫЛО РЕШЕНО
И СРОК ОПРЕДЕЛИЛИ – ДО СУББОТЫ
В МОЛИТВЕ И ПОСТЕ ВСЕМ ПРИБЫВАТЬ
НУ, А КОГДА СРОК ВЫЙДЕТ- НА ПРИГОРКЕ
ОТ ГОСПОДА ДОЖДЯ СПАСИТЕЛЬНОГО ЖДАТЬ
МОЛИЛИСЬ ВСЕ, ОТ МАЛА, ДО ВЕЛИКА ,
КОГДА ЖЕ ДЕНЬ СУББОТНИЙ ПОДОШЕЛ
ВСЕ ВМЕСТЕ НА ПРИГОРКЕ СОБРАЛИСЯ
НО ТОЛЬКО ЛИШЬ ОДИН С БОЛЬШИМ ЗОНТОМ ПРИШЕЛ…
ВОТ ЭТО ДА, ТАК ВОТ, ЧТО ЗНАЧИТ ВЕРА
ТОТ ЧЕЛОВЕК НЕ СОМНЕВАЛСЯ НИ НА МИГ
КАК ЖАЛЬ, ЧТО МЫ С НИМ В ЖИЗНИ НЕ ВСТРЕЧАЛИСЬ
……ВО СЛЕД ПОКРУЧИВАЯ СТАРЫЙ ЗОНТИК
ДОЛГО УЛЫБАЛСЯ ИМ СТАРИК…..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.