Люблю...коли в тиші приходиш..
Знайомий..теплий подих...
Затишно..ніжно..
І нікого навпроти..
Дивно..
Бог...Хто Ти?..
Які Твої Очі?..
Їх погляд знайомий
Пронизує серце
До болю...щоночі...
Прекрасні...невтомні...
Невже вони зорі?...
Вирують красою..
Як хвилі у морі...
Неначе легкий блюз..
Слухати люблю...
Твої слова...
Спокійно...тихо..
Як ранішня роса...
То раптом яскравим вихром....
Чи мягким снігом...
Застеляє ніжно..
Їх краса...
А Руки...які Твої Руки?..
Чому пригортають почуття мої грубі?...
Можливо, вони...звуки....
Пісні..
Ніби шелест листя...
Осіннього лісу....
Як небо пригортає гори...
Так Ти мене тримаєш у Своїх Долонях...
Дотиком неповторним...завжди зі мною поряд...
Кожного ранку..
З любовю..всю Землю..
Ніби вкриваєш небесним сонетом....
Без втоми...Щоденний..
ТИ.....чому даруєш нам небо?..
Знаєш, іноді я зовсім непевний...
Що Ти...Неосяжний...Безмежний....
В наших грубих серцях..
Маєш настільки...велику потребу..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : взгляд со креста Христова - Бойко Александр я отдаю отчёт себе в том, что ни один человек на земле не способен стихотворениями передать всю ту тяжесть Голгофского пути,которую пришлось испытать на Себе Христу! Все наши попытки даже представить ужас мучений за нас будут никчемными и жалкими! Господи! Нет слов на земле в устах и сердцах человеческих, которыми мы могли бы возблагодарить Тебя за Твою Жертву, в безумии и благодарности сердца, позволь сказать лишь незначительное СПАСИБО!!!
