Милуюся красою Господнього творіння,
Як дивно Він створив все навкруги.
Премудрий Бог достойний поклоніння.
Поглянь лише, як на весні цвітуть сади.
Як розпускаються дерева білим цвітом,
Як виростають квіти запашні.
І як милують людське око літом,
Їх пелюстки барвисті, чарівні.
Рясним дощем Бог землю оживляє,
І в мить травою стеляться поля.
Десь у горах струмочком протікає
Джерельно чиста, криштальна вода.
А в небесах із дивним щебетанням,
Літають Богом створені пташки.
Дивлюсь навколо я із здивуванням,
Життя пішло від Божої руки.
Степи, поля, долини та рівнини,
Густі ліси, озера та моря,
Усе живе: пташки, різні тварини,
Нам свідчать про великого Творця.
Бо як земля була іще порожня,
Господній Дух ширяв поверх води,
Все підкорялося словам вельможним,
Могутньо Бог творив все навкруги.
Від заходу до сходу, північ й південь,
Все що вбачає людське око на землі,
В руках Своїх тримає Бог наш вірний,
Йому належать всі кінці землі.
Він - Всемогутній, Він – Володар світу,
Лише у Ньому щастя повнота.
Він темряву розвіяв Своїм світлом,
А людям показав шлях в небеса.
Милуюся красою Господнього творіння.
Бог дивовижний в величі Своїй.
Тож припади до ніг Його, людино,
Він – Всемогутній, Він – Спаситель твій.
|
