Пів неба на порожній шлунок -
І знов занудить від нудьги.
Середньовічний облаштунок
Годиться лиш на вітряки.
Усе інакше. Мрії з болю
І радість з горя, небо з дна.
Усім байдуже. Нам з тобою
Частково теж уже. Однак.
Ще зо два цвяха не забито
В мазуту ночі й білість рук.
Життя ляльок під оксамитом
Розмірене, мов сонця стук
До шиби вранці крізь тенета
Задух, задум і засипань.
Усе пробачити – потреба
Дерев напровесні бажань.
І знову йти ловити колір
В коробки душ, немов жуки.
Пів неба на порожній шлунок
З’їдають вранці дітлахи.
Прочитано 9653 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 2,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
ну не дуристика? Комментарий автора: Ні, Льова, не дурістіка!
Сороколіт
2008-11-30 11:53:40
Ні, Льова, не дуристика...
хоча й не по профілю сайту...
Просто Андрію потрібно виразити себе, а (можливо) й ніде...
(це була інформація для Льови)
Андрію, наші почуття і світосприйняття не в змозі до кінця ніхто зрозуміти, бо кожен дивиться на світ по-своєму, навіть якщо це діти одних батьків з одним вихованням.
Але зрілість полягає в тому, щоб поважати інших і сприймати їх разом з їхнім світоглядом (не означає погоджуватись). І цього не потрібно вимагати від інших. ЦЕ потрібно ДАВАТИ іншим. Прогсто зрозумій тих, хто, згідно з тематикою сайту очікує знайти щось собі рідне.
Не прошу підлаштовуватись під нас, але будь ласкавий поважай хід і наших думок, і наш світоглід, бо ж, як відомо, "в чужий монастир"..
З повагою, ще один учень Христа.
Статья в газету : Бог ли Христос? - Владимир Артемьев Бонус: ДВЕ ВСТРЕЧИ
Две девушки встретились мне на дороге.
Спросили: «Хотите услышать о Боге?
Я рад этой встрече, с восторгом кричу:
«О Боге?! Сестренки, конечно, хочу».
Их юные лица полны вдохновенья:
«Имеем от Господа мы откровенье.
Господь Иегова - единственный Бог.
Христос Иисус - Его лучший пророк.
Свидетели Господа мы Иеговы.
Журнал «Башня Стражи» - вот истины слово».
«Девчонки, родные, молю, погодите!
Вы страшную ересь сейчас говорите.
Христос - наш Спаситель, Он - Бог всех богов.
От смерти спасает Господня любовь.
Все, кто в это верит, теперь Божьи дети.
Я - Господа сын, не какой-то свидетель.
Вот Истина, Библия наша святая,
А вовсе не «башенка сторожевая».
Стоит ваша башня в бездонном болоте.
Опомнитесь, вы же в погибель идете!»
Но вижу: не внемлют они Слову Божью.
Опутал их дьявол смертельною ложью.
«О Господи, я так хочу их прозренья,
Я жажду помочь им прийти ко спасенью».
«Полгода назад, - мне Господь отвечал,
Впервые ты девушек тех повстречал.
Сердцами открытыми были готовы
Они принимать ко спасению Слово.
Но ты торопился и мимо прошел,
Зато лжепророк для них время нашел».
